Державний історико-культурний заповідник у м. Бахчисараї

Бахчисара́йський держа́вний істо́рико-культу́рний запові́дник – пам’яткоохоронна установа, створена для захисту археологічної та історико-культурної спадщини Бахчисарая та його околиць в АР Крим. 

Це, зокрема, стародавня Успенська церква, вирубана в скелі у 8 ст. (по дорозі на Чуфут-Кале). Ремонтно-реставраційними роботами 1965–66 відновлено її зовнішню стіну та втрачену частину східців, реставровано живопис 19 ст. На території міста збереглося багато дюрбе (надгробні мавзолеї), школа, мечеть 16–18 ст. В центрі Бахчисарая, на березі невеликого струмка пам'ятка архітектури – ансамбль "Ханський палац" (колишня резиденція кримських ханів). Створювався італ., іранськими, турецькими, українськими та російськими майстрами протягом 16–18 ст. До ансамблю входять 15 об'єктів, які мають самостійне архітектурно-художнє значення. Серед них: гол. корпус палацу, Соколина башта, Ханська мечеть, дюрбе Діляри Бікеч, Південне дюрбе, бібліотечний корпус, Катерининська миля та ін. Невід'ємною частиною. ханського палацу були сади з фонтанами та басейнами. Вони дали назву місту, яка перекладається як "сад-палац" або "палац садів". У спорудах палацу функціонує Бахчисарайський історико-археологічний музей.
До складу заповідника входять також печерні міста Ескі-Кермен та Чуфут-Кале.

Адреса: м. Бахчисарай, вул. Річна, 133